Коли і де насправді з’явився форшмак?

Форшмак звик здаватися простою намазкою з оселедця на чорному хлібі. Але колись цю страву запікали з яловичиною, картоплею і сметаною, а оселедець був у ній лише приправою до м'яса. Як гаряча прусська закуска перетворилася на холодний «посічений оселедець» єврейських містечок і чому своєю цю страву вважають німці, поляки, шведи, фіни та українці?

У цьому випуску «Історії на тарілці»:

- звідки походить слово «форшмак» і що означає німецьке Vorschmack;
- як ганзейський солоний оселедець годував середньовічну Європу;
- що змінили в рецепті євреї-ашкеназі, кашрут і смуга осілості;
чому в класичному форшмаку є кисле яблуко і до чого тут «антонівка»;
- як Одеса зробила форшмак своїм культурним символом;
чому маршал Маннергейм обожнював форшмак і як «Маршальський форшмак» став частиною фінської кухні;
- чим відрізняються польська, фінська, шведська й одеська версії;
- головні суперечки навколо рецепту: ніж чи м'ясорубка, вимочувати чи ні, з чим подавати.

Історія страви, в якій уміщено кілька сторіч кулінарної винахідливості, торгівлі й людських доль.