Чому в американському кіно всі їдять у дайнері?

Дайнер - місце, куди рано чи пізно потрапляє кожен герой американського кіно: барна стійка, кабінка з червоним вінілом, яєчня і кава, яку підливають не питаючи. Але за хромом і неоновою вивіскою ховається майже 150 років історії.

У цьому випуску «Історії на тарілці» розповідаємо, як 1872 року Волтер Скотт у Провіденсі виїхав на вулицю з фургоном сендвічів для нічних робітників, як нічні ланч-вагони стали стаціонарними закладами і чому дайнер можна вважати першим модульним ресторанним бізнесом. Ви дізнаєтеся, чому дайнери блищали нержавіючою сталлю, як вони вистояли у Велику депресію і звідки взялася «блакитна тарілка» - blue plate special.

Говоримо про страви, на яких тримається дайнерна кухня: м'ясний рулет мітлоф, pot roast, клаб-сендвіч і рубен, яйця на будь-який час доби і концепцію «сніданок весь день». Окремо - про історію мілкшейка, сленг содових жокеїв, курча à la king і американський пиріг у скляній вітрині. А ще про те, як грецькі, єврейські, польські й латиноамериканські іммігранти перетворили меню дайнера на мапу американської імміграції, як дайнери вийшли на шосе і чому картина Едварда Гоппера «Нічні сови» стала їхнім вічним образом.