«Бачив гори тіл росіян»: полонений зек про м’ясні штурми та відрізані вуха

«Бачив гори тіл росіян. Нам пощастило проскочити, а з тих, хто йшов за нами, майже ніхто не дійшов. Відступити командування не дозволяє: вуха й пальці відрізають, я по рації чув!».

Це слова Ярослава Бухтуляра, чергового солдата рф, якого взяли в полон бійці 80-ї Галицької бригади. Його історія абсолютно типова: пів життя провів у тюрмах, а коли на волі його вкотре спіймали з наркотиками, підписав контракт, аби уникнути чергового увʼязнення. Чоловіка змусили за власні кошти купити необхідне спорядження й одразу відправили в «мʼясний штурм» на Донеччині.
«Я тиждень яму копав і сидів там. Ходив до річки, щоб набрати питної води. Їжу та воду нам ніхто не скидав».

У день полону Ярослав ховався в укритті з іншим російським військовослужбовцем. Той відмовився скласти зброю й намагався відстрілюватися, але був ліквідований українськими воїнами. Після цього Ярослав здався.
«Ваші поставилися до мене краще, ніж наші: годували, давали воду, ділилися всім, що мали».

У інтервʼю полонений також розповів про цілу індустрію з постачання «гарматного м'яса» на війну:
«Рекрутерам платять по 500 тисяч за людину. Усі керуються лише грошима. У росії це триває давно, менталітет людей змінився. Коли я через пʼять років вийшов із вʼязниці, то побачив зовсім інших людей».

Після всього пережитого Ярослав каже, що краще б відсидів строк, ніж пішов на війну, і радить добре подумати тим, хто лише збирається підписати контракт.
«Сказали, що буду в обороні, ніяких штурмів... і ось я опинився тут».

Відділення комунікацій 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади 8-го корпусу ДШВ ЗСУ