Закинуте село в Карпатах, про яке мало-хто знає.

Експедиція до гуцульського села, яке за останні роки стало привидом - Стовпні. Відвідування найбільш загадкових скель, Угорських, які знаходяться в Україні, проте на кордоні з Румунією. Йдемо на початку весни в місця, куди тепер поьрібно брати дозвіл в Прикордонної служби, щоб просто проїхати блокпост, хоча колись зона 20км прикордонною взагалі не вважалася.
Сьогодні ми відвідуємо Гринявський масив та наближимось до Чивчинів. Стовпні спокон віків були хутором села Пробійнівка, яка до Радянської навпли мала зовсім іншу назву - Шикмани. Історичні згадки перших поселень з цього краю датують XVII століттям, проте низинами люди жили значно раніше. Назва «Стовпні» походить від слова «стовп», ймовірно це через те, що селом проходили прикордоннні стовпи та був кордон двох держав. Сто років тому життя людей в Стовпнях напряму залежало від полонинського господарства та було як мінімум 30 хат, де жили сімʼї. А тепер, в наш час, то буквально декілька жилих хатів. Одне з найвисокогірніших сіл Гуцульщини вимирає, як і сусідні Буркут та Перкалаба. Тут панували різні держави, до 1918 року була Австро-Угорщина, з 19 по 39 - окупація Польщі, з 39-го по 44-ий - окупація Нацистської Німеччини, потім десятки років окупація Совка, а безлюдним село стає тепер, на превеликий жаль. Хоча зменшуватись села а горах почали ще з 1940-их та 50-их років, в часи індустріалізації, коли селян масово почали виганяти в міста, щоб вони там працювали на заводах.