Покинуті хати в мальовничому селищі між горами.

Унікальні 4 села - Березови (Нижній, Середній, Видній і Баня-Березів) - це чи не єдиний осередок української шляхти в Карпатах. Їх називають березунами, історики вважають, шо березуни - то є нащадки племені Білі Хорвати! Березівські бояри - чи не єдині, хто в горах не відробляли панщину, бо мали грамоту шляхтича, що звільняла їх від кріпацтва. Багато місцевих родів мали підтверджене шляхетство. Такі прізвища як Симчич, Арсенич, Урбанович, Васкул, Малкович та інші. У далекому 1484 році в Березовах відбулась нобілітація - тобто присвоєння шляхетських грамот багатьом родам в цій місцевості! Щоб отримати грамоту, за вас мали засвідчити як мінімум 6 інших боярів. Шляхетська грамота була дорожчою за землю. Втративши грамоту, людина втрачала всі привілеї шляхтича. Усі березівські шляхтичі себе повʼязують з середньовічним родом Сас. У селі довго зберігався поділ на шляхту і хлопів. Хлопи працювали на полі, а шляхті це робити було стидно. Серед відомих березунів був письменник Петро Арсенич та видавець Іван Малкович. А також з цих країв було багато воїнів УПА, в тому числі Микола Арсенич - керівник Служби Безпеки ОУН. Також з Березовів відомий повстанець Симчич Мирослав з псевдо «Кривоніс», який розбив 300 енкаведистів на чолі з генералом Дергачовим у Космачі!

* Уродженець села Нижній Березів у 1910 році Микола Арсения відомий тим, що став першим та єдиним генералом безпеки ОУН. Він особисто створив та очолив Службу безпеки ОУН та також був організатором контррозвідки УПА. Нагороджений Золотим хрестом за заслуги УПА.
* Мирослав Симчич - житель села Вижній Березів став одним з найлегендарніших командирів УПА. Командував «Березівською сотнею». Провів більше 10 успішних боїв проти НКВС. У 1945 році його відділ фактично знищив каральний батальйон НКВС на чолі з генералом Дергачовим в бою під селом Космач. 33 роки провів у Радянських таборах і прожив до недавна, помер у віці 99-ти років.