Україна десятиліттями відводила воду. Тепер її доведеться зберігати

Україна дедалі частіше стикається з маловоддям, посухами та обмілінням річок. Водночас на Поліссі досі працює величезна меліоративна система, створена для відведення води з мільйонів гектарів земель.

Чи можна перебудувати цю систему так, щоб у періоди надлишку вона відводила воду, а під час дефіциту - допомагала її зберігати?

Розповів, як осушення змінило Полісся, що відбувається з торфовищами після зниження рівня ґрунтових вод і чому простого перекриття каналів недостатньо.

А також про двостороннє водорегулювання, керований дренаж, повторне зволоження торфовищ, палюдикультуру, автоматизовані гідротехнічні системи та можливість створення в Україні пілотного цифрового меліоративного масиву.

Але Полісся - лише частина питання. Для центру України ключовим резервом води може бути ґрунт, для півдня - ефективне зрошення, для Карпат - регулювання паводкового стоку, а для міст - утримання дощової води.

Чи може з цього виникнути нова модель водної політики України - система, у якій воду відводять там, де її надлишок становить небезпеку, і зберігають там, де головним ризиком стає її дефіцит?

Саме цю концепцію я називаю «Великою водною стіною України».

У відео: Полісся, меліорація, осушення земель, торфовища, маловоддя, водні ресурси України, зміна клімату, посухи, зрошення, керований дренаж та адаптивне водорегулювання.

Науково-популярний проєкт "Птиця шо?"

Автор проєкту:
Назарій Негода, доктор філософії (PhD) з екології, магістр права (LLM), експерт з регіонального розвитку та децентралізації, науковець в сфері поводження з небезпечними відходами. Засновник ГО "Академія інтегрованого розвитку громад".