Вони воювали одні проти одних, а поховані в одній землі. Як я знайшов прадіда

Що спільного між січовими стрільцями, польськими воїнами, турецькими солдатами та радянськими військовими? На перший погляд – майже нічого. Різні народи, різні армії, різні війни. Але в Рогатині на Франківщині, на одній землі, залишилися сліди всіх цих історій.
Я приїхав сюди не просто як дослідник минулого. Тут, у братській могилі радянських воїнів, похований мій прадід Петро Куменко, який загинув у липні 1944 року. Майже 50 років тому, ще дитиною, я вперше приїхав до Рогатина разом із родиною, щоб відвідати його могилу. Через пів століття я повернувся сюди вже як родознавець, щоб спробувати побачити цю історію зовсім іншими очима.
У цьому відео ми пройдемо старими кладовищами Рогатина, де поруч опинилися пам’ятники та могили людей, яких свого часу розділяли війни, кордони й політика. Тут є стрільці Української Галицької Армії, польські військові, єврейське кладовище, турецькі воїни Османської імперії та радянські солдати. Але за кожною могилою – не просто дата і напис. Там чиєсь життя, чиясь родина і чиясь історія.
Як я знайшов могилу свого прадіда? Чому турецькі солдати опинилися в Галичині? І що можуть розповісти старі кладовища про справжню історію України?

Соцмережі автора і проєкту: