«Якщо хоч комусь це врятує життя, рахуй, що ти це зробила недаремно» — Наталія Ліщишена | Nostos

Ми часто чуємо історії про звільнення зі служби через поранення, але насправді служба у війську може призвести і до погіршення здоров'я і подальшої інвалідності. Саме таку історію пережила Наталія Ліщишена і тепер ділиться своїм досвідом, щоб попередити інших жінок.

«Я втратила все. У мене забрали дім, у мене забрали багато близьких людей. Я з 2014 року жила в стані війни».

Наталія Ліщишена пішла служити у 2021 році — у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Під час повномасштабної війни вона носила стандартний бронежилет, розрахований на чоловічу анатомію. Одного разу Наталія впала в ньому під час обстрілу — після цього на грудях залишився великий синець. Тоді вона не надала цьому значення: «2022 рік, війна надворі. Я, єстественно, до яких медиків? Нікуди не пішла. Синяк пройшов, служимо далі».

Через два роки під час обстеження у Наталії виявили захворювання молочної залози. Після кількох операцій у 2025 році їй повністю видалили груди. Пізніше її випадок офіційно пов’язали зі шкодою, отриманою під час служби.

Але на цьому історія не закінчилася. Наталія зіткнулася з відмовою в інвалідності, помилками в медичних документах і словами лікаря про те, що видалення молочної залози нібито було її «особистою примхою». Після цього вона почала боротися вже не тільки за себе.

Її історія привернула увагу до проблеми жіночого спорядження у війську. Наталія говорить, що жінки роками служили в бронежилетах, які не враховували їхню анатомію, а також виступає за регулярні медичні огляди для військовослужбовиць.
«Дівчата, обстежуйтеся, бо ви навіть не відчуваєте, що травмуєтеся».

Після розголосу її історії в Україні почалися зміни: зокрема, було розроблено протокол програми реконструктивної хірургії та ендопротезування для жінок-військовослужбовиць, а Міноборони почало закуповувати жіночі моделі бронежилетів.

Сьогодні Наталія працює фахівчинею із супроводу ветеранів і допомагає іншим проходити той самий шлях, який колись довелося проходити їй самій.

«Якщо хоч комусь це врятує життя, рахуй, що ти це зробила недаремно».