«Мені заважав не аутизм, а те, що я про нього не знала»: інтерв’ю з блогеркою Дар’єю Біляковою

Дар’я Білякова довго не розуміла, чому їй так складно спілкуватися з людьми, чому вона постійно втомлюється і чому робота, яку вона любила, зрештою стала для неї нестерпною.
Вона навчалася на ветеринара та працювала лікаркою у клініці в Чорноморську. Півтора року роботи, нічні зміни, складні випадки, постійне спілкування з людьми та велике емоційне навантаження привели її до глибокого виснаження. Тоді вона ще не знала, що має розлад аутичного спектра (РАС).
В нашому інтерв’ю вона розповідає:
— як зрозуміла, що причина її постійної втоми та соціофобії може бути не лише у стресі;
— чому спочатку не повірила, що в неї може бути аутизм;
— як отримала діагноз РАС в Україні, а згодом підтвердила його в Англії;
— чому пішла з професії ветеринара, хоча дуже любила тварин;
— як аутизм впливав на її роботу і чому вона вважає, що проблема була не в самому діагнозі, а в тому, що вона нічого про нього не знала;
— що таке сенсорна чутливість і чому звуки, кольори та присутність інших людей можуть бути виснажливими;
— як після діагнозу змінилося її життя;
— чому вона почала вести блог про тварин і РАС та більше подорожувати.

Цей матеріал став можливим за підтримки програми «Голоси України» / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. «Голоси України» / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.