Карпатська Січ – військове формування Карпатської України (1938–1939)

Період 1938–1939 років був одним із ключових етапів української боротьби за незалежність та державотворення у ХХ столітті, а також однією з наріжних віх в українській військовій історії. У той час, коли Європа внаслідок агресії нацистської Німеччини проти Чехословаччини опинилася на порозі великої війни, на території сучасного Закарпаття була проголошена автономна, а згодом на короткий час – незалежна українська держава – Карпатська Україна.

Для захисту її державних інтересів 9 листопада 1938 року в Хусті була заснована Організація народної оборони Карпатська Січ. За доволі короткий проміжок часу вона пройшла шлях від парамілітарної структури до збройних сил Карпатської України, ставши однією з найбільш масових організацій у міжвоєнному Закарпатті. Окрім вихідців із місцевого населення, до її складу вступило чимало вихідців із Галичини, Волині, Буковини та Наддніпрянщини, які надали їй загальноукраїнського характеру. З одного боку, Карпатська Січ увібрала в себе військові традиції українських національних армій 1917–1921 років, а з іншого, стала сполучною ланкою до українських військових формувань періоду Другої світової війни.

Саме у Карпатській Січі пройшли своє бойове хрещення ціла низка майбутніх командирів Української Повстанської Армії.

Які функції виконувала Карпатська Січ у період автономії Карпатської України? Яка була її структура та чисельність? Яку роль вона відіграла в захисті Карпатської України від агресії союзника Німеччини – Угорщини та чому про її збройну боротьбу писала західна преса. Про це розповість Олександр Пагіря – кандидат історичних наук, офіцер Центру досліджень воєнної історії Збройних Сил України.

Підписуйтеся на наші соціальні мережі: