“А на дубочку ворона кряче” – співають жительки села Несваткове Олександрівської громади

Друзі, ми знову побували у cелі Несваткове Олександрівської громади і знову привезли цілу купу неймовірно красивих пісень.
Їх співають жінки, які у 1992 році переїхали сюди із села Виступовичі Овруцького району Житомирської області через радіаційне забруднення після Чорнобильської катастрофи.
А цього разу до полісянок приєдналися й корінні жительки Несваткового і тепер разом вони співають поліських пісень.
Співають:
Валентина Володимирівна Лагно 1968 р.н.
Ніна Іванівна Жаботинська 1959 р.н.
Любов Олександрівна Голубець 1959 р.н.
Галина василівна Дубовик 1951 р.н.
Клавдія Іванівна Фицайло 1946 р.н.
Оксана Василівна Левківська 1970 р.н.
Микола Іванович Музиченко 1953 р.н (баяніст)
Ночка тємна ще й тємна,
Ой ночка тємна ще й тємна,
Зажурилася вдова.
-З ким я буду сю ноч спать,
Ой з ким я буду сю ноч спать?
Сю вечеру вечерять?
Повечераю сама,
Ой повечеряю сама,
Мого милого нема.
А мой милий на Дону,
Ой а мой милий на Дону,
Я до його полину.
Кругом Дону обойшла,
Ой кругом Дону обойшла,
Миленького не знайшла.
Только знайшла долину,
Ой только знайшла долину,
Миленького могилу.
-З ким ти, мила, сюди йшла,
Ой з ким ти, мила сюди йшла?
Шо ти мене тут знайшла?
Чи з бурою, чи з дощом,
Ой чи з бурою, чи з дощом,
Чи з хорошим молодцом?
-Не з бурою, не з дощом,
Ой не з бурою, не з дощом,
І з горечком,із плачом.
Вставай, милий, годі спать,
Ой вставай, милий, годі спать,
Ходім дєток годовать.
-Іді, милая, одна,
Ой іді, милая, одна,
Годуй дєточок сама.
-Вставай, милий, не лежи,
Ой вставай, милий, не лежи,
Шлях-дорожку й покажи.
Ночка тємна ще й тємна,
Ой ночка тємна ще й тємна,
Зажурилася вдова.
Експедиція "Баби Єльки" у с.Несваткове Олександрівської громади відбулась 28 серпня 2026 року в межах проєкту "Множина голосів" за підтримки Фундації Множина.