Трохи більше ніж 30 років назад Андріївський узвіз був зовсім іншою вулицею. Тут не було театрів і ресторанчиків, не продавалися сувеніри, і не писалися картини, не працювали музеї, і галереї, і вже точно ніхто не зміг би назвати його серцем Києва, хіба жартома. Однак 1987 року другим культурним місцем вулиці став театр на Подолі з молодим прогресивним андеграунд колективом. Другим, бо першим був напівзруйнований замок Річарда, що так вабив мистецьку молодь своїм духом розпаду і легендами про привидів. Але з приходом театру все змінилося. Сьогодні Андріївський узвіз – улюблена вулиця туристів і киян. Тут продаються найромантичніші речі, тут найкращі краєвиди на Київ і Дніпро, тут по-особливому смакує українська кухня і саме тут складають найромантичніші містичні історії. Театр на Подолі оснащено 2 спеціальними екранами, 6 відеопроекторами, з якими працюють унікальні рухомі жорсткі куліси, проекційні екрани та підлога. Це дозволяє працювати без матеріальної декорації.