«Загалом я ні про що не шкодую»: історія Ігоря Олійника/ hromadske

На позицію Ігоря прилетіло — далі він нічого не памʼятає. Ще під час тривалого відновлення він не міг просто лежати в ліжку. Спочатку в життя Ігоря увійшов біг, але справжньою любовʼю стало плавання.

Сьогодні він тренується, змагається та хоче потрапити у професійний спорт.

«Шкодую, що не плавав, коли мав дві руки», — говорить Ігор Олійник.

Його історія — не про те, що він втратив, а про те, що знайшов після цього.

Ми на hromadske не зупиняємо свою роботу під час війни. Наші журналісти та редактори нині працюють у східних і західних областях, з імпровізованих офісів, укриттів та підвалів, бо наша зброя — це правда.

Journalists and editors at hromadske work relentlessly in each region of our war-disrupted country. We continue to work from improvised offices, shelters, and bunkers. We do so, because the truth is our weapon, too.

Ми в соцмережах:

#hromadske